Раніше науковці достеменно не знали, що відбувається, проте у новому дослідженні геофізики пояснили, що могло стати причиною зміщення.

Щороку північний магнітний полюс Землі зміщується приблизно на 50 кілометрів. Проте у 2018 році він перетнув Міжнародну лінію зміни дат і почав рухатися швидше.

Полюс суттєво посунувся від Канади у бік Сибіру, через що вченим довелося терміново оновлювати Всесвітню магнітну модель (WMM),  на основі якої базуються системи навігації європейських й американських військових, приватних комерційних авіаліній, Google Maps та навіть GPS на смартфонах.

Так, ще кілька місяців тому експерти фіксували збої у показниках різноманітних навігаційних сервісів. У чому полягала причина зміщення північного магнітного полюсу достеменно було невідомо. Проте нове дослідження може дати відповідь на це запитання, пише Business Insider.   

Що таке північний магнітний полюс?
Північний полюс Землі є умовною точкою, у якій магнітне поле планети перебуває перпендикулярно до поверхні ( під кутом 90°). На відміну від географічних полюсів планети, розташування яких залишається незмінним, він постійно рухається за еліптичною траєкторією і дещо зміщується.

Останнім часом це почало відбуватися більш стрімко. Якщо ще 50 років тому північний магнітний полюс рухався зі швидкістю 10 кілометрів на рік, то зараз цей показник становить 50-60. 

Відповідь на питання, чому це трапилося, лежить усередині планети. Магнітне поле формується унаслідок процесів, що відбуваються у рідкому зовнішньому ядрі, на відстані 1800 миль углиб від поверхні, де циркулюють у рідкому стані два метали: нікель та залізо.

Те, як вони розподіляються між собою, прямо впливає на магнітне поле. Якщо уявити останнє як низку гумових стрічок, пропущених крізь два магнітні полюси, то зміни у ядрі планети можуть змусити стрічки "смикатися" у різних місцях. 

Чому північний магнітний зміщується
Які саме процеси у ядрі спричиняли зміни у магнітному полі, і, як наслідок, зрушення північного магнітного полюсу, раніше було достеменно невідомо.

Проте у новому дослідженні геофізики Джуліан Оуберт та Крістофер Фінлей створили штучну симуляцію процесів, що відбуваються у ядрі Землі, за допомогою розрахунків суперкомп’ютера.

Раніше було відомо, що рух тепла зсередини планети може впливати на магнітне поле. Та результати дослідження встановили, що інколи усередині ядра наявні "вкраплення" рідкого заліза, що є набагато легшим та гарячішим, ніж решта рідини.

Якщо різниця між цією гарячою та рідкою речовиною та її більш холодними та щільними аналогами є значною, тепла рідина піднімається догори швидше.